19.05.2018 13:22

для всіх

253

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Ромашковий ноктюрн

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Десь за обрій у млу палахку

Сонце стомлене мріє до сну, 

Збивши постіль свою осяйну

Ледь відчутним легким вітерцем.

По квітучого сну моріжку

В твою мрію шукаю стежки, 

Де ромашок тремкі пелюстки

З гущі ночі яріють тихцем.

Ця манлива ромашкова ніч

Сіє присмерки в шепіт колось.

Тихо-тихо… Лиш серце зайшлось

З недостиглих суцвіть вівсюгу.

Йду за стежки чуттям. А з узбіч

Тільки сплески відлунь запашні

Та ще мірно, в думок шалині

Пульс наближує мить дорогу.

Хоч не видно з пітьми до пуття

У квітучім сум’ятті зела, 

То так жарко спалахує мла

Чи займається сонце ясне.

Мить розквіту на вістрі чуття

Між відлуннями ночі зітхни, 

І пахучі ромашкові сни

Не розбурхай цілунками. Не…