20.06.2018 19:23
© Тетяна Чорновіл
Край досвітнього сну
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
У безмежжі спокою
Таїною жаркою
Заятрилася кавова ніч.
І з лункої глибіні
Згуслі марева пінні
Ароматом зійшли навсібіч.
Сонця сонного сонях
Десь пульсує у скронях
Край досвітнього сну в голові.
Мріє сутінь ласкава,
Плине в пахощах кава.
Тобі грудочку цукру чи дві?
Поміж серця ривками
В протиріччі з думками
Сходить ніч у роси кришталі.
І чарує в узвишші
Вибух спраглої тиші
Чи то спалах світання в імлі.
Тетяна Чорновіл 
