Десь...

з рубрики / циклу «Все і всі»

Десь у небі зоря горіла...

Десь у небі тріпочуть крила...

Десь у травах душа зомліла...

Десь у трави надію злила...

У копиці застрягли вила...

Ніби голку шукаю віру...

Почуття як траву сортую...

Та нічого майже не чую...

Де той взявся у дідька безлад?

Я надихався чаду лампад...

Закриваю безсило очі...

Я збирати думки не хочу...

Вже остання зоря упала...

Мої крила життя зломало...

Вила з рук раз у раз впускаю...

Вже нічого я не шукаю...

Візьміть участь в обговоренні

Вдало передано певний період життя, почуттів. Та все в житті минає, і такий період змінюється іншим. Зпочатку просто нізвідки, але з"являється надія, а потім і крила зростаються, випрямляються і думки до купи збираються. Життя.

У Вас прекрасні " крила" поезіїї. Не сумуйте: "Так буде не завжди". Я ціную і захоплююсь вашою творчістю.

Трішки сумно(((( Але нема нічого, щоб не робилося на краще! Нащо голки? Більш вагоме шукаймо і знайдемо)))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ