Спрага Думок
Коментар на вірш: Г. Коназюк «Давнє»
У Дощі хто закоханий,
в Сльози Неба
і в Посмішку,
Провидіння Господнього
першим гідний між обраних,
Плин думок, спрага сумнівів,
десь, колись недомовлених,
У життєвому поспіху
десь, колись недолюблених,
Все дощами тамується,
спрага тане без залишку.
Дощовими струмочками
Небо ніжно видзвонює,
Душу спраглу Надією,
в Щастя Вірою сповнює.
У Дощі всі закохані,
в сльози Неба цілющії,
Позмагатись
з Недолею
мають сили приховані
І від Неба отримують
тільки вісті хорошії!
