01.07.2018 14:22
Без обмежень
61 views
Rating 0 | 0 users
 © Маріанна

Морок

Мороком встелене небо, 

Морок спадає на землю, 

Літо ховає від ока, 

Кулі, що рвуться внизу.

Крає не блискавка хмару, 

Рвуться степами уламки, 

Доль, що застигнуть у літа

Похолоділих руках.

Літо не стримує сльози, 

Літо не випалить лиха, 

Тільки оплакати гірко.

Зранений птах.

Морок плете павутину, 

Морок - ловець неситий.

Вибратися ще можна.

Як залишити дім?

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Безхатько / Білий вірш | Маріанна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Шпичаки / Верлібр | Маріанна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Маріанна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо