Про зайчика
У малого зайченяти
загубилася десь мати.
Зайчик спав, тоді прокинувсь:
- Де ж матуся? Де поділась?
Він сидів і озирався.
Тут горобчик десь узявся:
- Що ти, зайчику, сумненький?
Чи замерз? Чи голодненький?
- Так, без мами я сумую,
я гукав – вона не чує.
І сказав йому горобчик,
бо розумний він був хлопчик:
- Ти нікуди не тікай,
на стежині цій гуляй,
бігтиме якась зайчиха –
то і буде тобі втіха.
Бо для всіх малих зайчаток,
всіх пухнастих дитинчаток,
будь-яка зайчиха-мама
буде ніжна і ласкава.
