Де лиш природі віра
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Особисто і з довірою»
«Он сменит без людей, без книг»,
«Лично и доверительно»
Без книг, в безлюдді на віку,
Замінить мову він людську
На дикі рики звіра.
Руками вириє нічліг
Крізь шерех листя палий
Той здичавілий чоловік,
Інтелігент бувалий.
І з шкури випнутим ребром
Змаливши силу зросту,
Різниці між добром і злом
Уже не вчує просто.
Та, вмившись якось на зорі
Джерельною водою,
Як вовк, до місяця вгорі
Завиє самотою.
_
Он сменит без людей, без книг,
Одной природе веря,
Свой человеческий язык
На междометья зверя.
Руками выроет ночлег
В хрустящих листьях шалых
Тот одичалый человек,
Интеллигент бывалый.
И выступающим ребром
Натягивая кожу,
Различья меж добром и злом
Определить не может.
Но вдруг, умывшись на заре
Водою ключевою,
Поднимет очи он горе
И, точно волк, завоет...