Тузик і Грілка 2
Жарт 2 Білий тріолет з «посилкою»
«Тузику, Цуцику,
гризти не треба мене, -
Грілка тихенько Собачку просила, -
Дуже корисною можу я бути
Людям, звірятам,
а може, колись, і тобі».
Грілку послухався Тузик розумний,
Гризти не став, а почав захищати,
Лагідну Грілку, м’яку і тепленьку,
Грілку послухався Тузик розумний:
Оберігав її літом, весною,
А восени і, особливо, узимку,
Від холодів, від морозу і снігу
вона захищала його!
Треба, як Тузик,
розумним і лагідним бути,
Щоби,
як треба,
друзі
на допомогу прийшли!
