з рубрики / циклу «ПИТАЄТЕ, ДЕ Я БЕРУ СЛОВА»
Його зробив з смолистой гриви,
Що струменіла згарком ниви
З чола крилатого коня.
Взяв ласку рідної землі,
Ще солов’їний шепіт гаю
І прохолоду водограю,
Де дітки бавляться малі,
Безмір`я степове додав,
Перемішав все на палітрі
Хмарин, що плавають у вітрі
І віршик цей намалював.
