Нові вірші
Вірші. Гоава 2. Частина 2.з рубрики / циклу «Кодова Доля. Глава 2.»
Частинам 2
ОКТАВА ЛЮБОВІ
Кохана, тепер на якій вже октаві
З семи – заспівають про нашу любов
Нам очі – добродушні й тріщки лукаві,
Щоб взяти в любовний полон нас обох?!
Ти до піаніно прийшла, щоб співати і грати…
…І «ре» нас веде у любовно-чаруючі грати!
20. 08. 2018; 21:33.
ВЛАДА ЛЮБОВІ52
Вітрець розплітає у мене косу на плечі
І спину руками він ніжними гладе,
В вікно загляда позіхаючи вечір,
Любов у душі засідає, як влада,
Й любовне приймається рішення нею,
Й ухвалює ніч одіялом любові,
Бо ніч є в коханні любовним суддею…
…І ми засипаєм у ліжку обоє!
20. 08. 2018; 23:00.
ЛЮБОВ – ОСНОВА ЖИТТЯ
З любов’ю у злагоді жить ми зуміли
Та ще ми у Доліт життєвій хотіли б –
Й до неї звертаємось ми з благодійним єдиним проханням:
Щасливо жили щоб в сучаснім бутті,
Й любов в нас була, як основа, в житті
І стала для нас почуттєвою базою в нашім коханні!
21. 08. 2018; 11:26.
ПАЛЬНЕ ЛЮБОВІ
У нашій любові пальним є лише почуття,
Які нас незмінно ведуть у майбутнє життя!
В любовний камін ми їх вдвох, як дрова, підкидаєм
І в нім розгорається наше любовне життя!
Воно нас веде у коханні в невідані далі –
І там відкривається нам чародійне буття!
21. 08. 2018; 13:14.
ЛІТАК ЛЮБОВІ
Ми сіли удвох в наш любовний літак:
Лежать на штурвалі твоя і моя рука –
На землю звернула штурвальний рукав,
Щоб він вже летів на портовий маяк,
Щоб там почуттям, як бензином, заправить його
І знову летіть на любовний вогонь!
21. 08. 2018; 16: 48.
АТАКА ЛЮБОВІ
Тебе, кароока, зустрів я в дубраві –
Була ти, як Сонце, й світилася браво.
Ти слово любовне сказала мені, я – тобі,
Бо наша любов закодована в нашій судьбі –
Вона атакує мене вже коханням твоїм –
Летять почуття, мов би стріли, її!
21. 08. 2018; 17:35.
В ОРЕОЛІ ЛЮБОВІ
На трамвайній зупинці весною і вранці тебе я зустрів –
Ми із першого погляда враз полюбились,
Що аж дружно серця в нас любов’ю забились.
А в твоїх бірюзових очах стяг любові для мене зорів!
І з тих пір всі думки мов сіяють і тільки тобою,
Що аж світиться волос, немов в ореолі любові!
22. 08. 2018; 11:26
ЛЮБОВ ЯК КАЗКА
До нас прийшла любов так несподівано, як злива
І ми влюбились, і жили з тобою теж щасливо!
Була любов, як казка – бо її писали душі:
В саду кує кукушка й соловей співа на груші!
Коли ж у тебе смерть закрила очі, ніч – прийшла в мої…
…Ти ж більше вже не чуєш, як про нас співають солов’ї.
22. 08. 2018; 21:09.
ЗАКОН ПРИРОДИ
Чому покидають гніздо пташенята
І маму свою забувають котята,
Не згадують рідних іще й лошенята?
Людині ніколи цього не пойняти…
Отак сиротіє рідненька хатина –
Коли її покидає дитина.
Бо Доля її у інше буття закидає
І там теж вона пізнає невідомі їй далі
Живе там щасливо – всі в неї збуваються мрії!
Жилося б ше краще, та душу терза ностальгія.
23. 08. 2018; 18:44.
СТАРІСТЬ – НЕ РАДІСТЬ
Чому-то мені лиш яскрава подобалась флора?
Тебе я узрів під трояндою коло забора –
Була ти сама, як троянда, але без шипів.
Я вмить підійшов – познайомивсь й пішли ми, до хати –
Ми враз полюбилися й стали уже і кохатись!
В нас Доля щаслива була й ми жили, як в раю –
Тоді й час спливав, як рік, в нашім любовнім гаю.
…Та стала пора і, як осінь, заглянула старість
Без спроса нам в очі, а старість, як кажуть, не радість –
Вже я відчуваю, що трішечки тіло отерпло.
На вулицю вийшли гулять ми. На вулиці тепло.
Нам холодно ж стало і ми потепліле вдяглися…
…Зігнувсь я і лисий вже став, як той явір без листя,
Й хоч ти вже троянда без квітів і дуже колюча,
Та ми проживали щасливо й живем ще співуче!
24. 08. 2018; 12:59.
МІНА БУТТЯ
Сучасне життя заміноване побутом нашим,
Мов в полі, мінованім йдем ми в період війни.
Не відали ми в час Союза такої ще каші –
Вже ціни ростуть, як гриби, безробіття лякає,
Роки промайнулі ми бачимо тільки у сни,
І десь – за кордоном притулок в бутті ми шукаєм.
В прошедшім бутті ще такого не знали ми ада…
…Коли ж вже все це розмінує теперішня влада?
24. 08. 2018; 16:11.
ЛЮБОВІ ГАЧОК
Знайшов я тебе близь троянди, як щастя, свого гаманець –
І став я у Долі своїй, як любові її продавець!
Були ми в глибокім екстазі й, неначе п’яніли, в любові –
Жили, як у пазухі, в Бога й були ми щасливі обоє –
У нашім коханні була, ти троянда я був, як бузок,
Бо Доля спіймала обох на чарівний любовний гачок!
24. 08. 2018; 19:21
ОКЕАН ЛЮБОВІ
Ми, як в океані небеснім, в любові обоє пливем
Й нас хвиля прибійна ласкає, як Доля тріумфна
Ми, як в океані буття відчайдушно живем
Я в нім поумнів, ти стаєш в нім, як дуже заумна
Ми хату будуємо в нім, як мурашки споруду –
Не хочем в житті ми пізнати буттєвого бруду.
24. 08. 2018; 22:38.
КОСМІЧНА ЛЮБОВ
Приходить із космоса все, як і наша любов нам прийшла –
Не ждана й не прошена й тихо у душі й серця увійшла.
Вона принесла нам: емоції – в душі, в серця – почуття –
Пішло в нас із нею, як ніби медової Долі життя –
Сіяє, як Сонечко, наша любов і нас гріє обох
У нашім любовному небі – така ж ця космічна любов!
25. 08. 2018; 11:57.
БАБИНЕ ЛІТО ЛЮБОВІ
Ще в нашім каміні кохання любов не згора,
Але і до нас приближає осіння пора:
До нашої Долі торкнулося бабине літо –
Літа павутина і Сонце сія, та не гріє, і листя жовтіє…
…Та тільки у нашій любові не в’януть ще квіти –
Вона ще й сама, як те Сонечко в душах леліє!
25. 08. 2018; 12:43.
НЕ СПИТЬСЯ
Ми з Місяцем стали, як друзі неначе –
Гуляємо разом у нашім вишневім саду:
Він Зірку свою, як жариночку баче
А я із своєю, як джміль, про любов лиш – гуду!
Тривало життя і роки пробігали…
…Ми з Місяцем вечором горя зазнали:
Без Зірки, яка вже за обрієм неба померкла –
Не спиться. Лише позіхати став Місяць…
…Не спиться й мені – не находжу я місця,
Бо Зірка моя теж у ранці померла.
25. 08. 2018; 17:47.
ЛЮБОВ – ДУХОВНА ІСТОТА
Любов – це моя найлюбиміша фахова праця і мрії,
Бо так, як любов, почуттями духовно-ідейними віє!
Яка ж це любовна є сила, що нас закохала обох?
Ще точно не скаже ніхто, що за марево наша любов?
Про неї для нас у дубравах співають усі солов’ї…
Вона і любиму людину знаходить, бо духом є зряча…
…Її ж як духовну істоту ніхто ще не бачив,
Та й фарби такої нема, щоб хоть намалювати її!
26. 08. 2018; 12:42.
ВОСКРЕШІННЯ
Було, як Ісус воскрешав вже померлу людину –
Він був, як чаклун, і творив чудеса щогодини!
Гуляєм під небом, в якому посіяв Бог зорі:
У нім з тятивою сам Місяць стоїть на дозорі!
Найменша зірчина – іскринка жива в нім зоріла…
…Та раптом ця зірочка в леті шаленім згоріла.
Де ж чудо, щоб ним, як людину, її воскресити?
Жаль – те, що згоріло не можна ще раз підпалити!
26. 08. 2018; 14:45.
ПЕТЛЯ РОЗЛУКИ
Хоч ти у відрядженні лиш із любов’ю своєю гуляєш,
Бо зараз в розлуці: мені ти – то Зірка далека і сяєш;
Тоска, як розлуки петлю начепила на душу мою
І ти у відрядженні лиш із любов’ю своєю гуляєш,
А я з солов’ями й любов’ю твоєю гуляю в гаю –
Про наше кохання сердечко мою їм розказує думу!
26. 08. 218; 17:59.
ПЕРЕБУДОВА ТРЬОХ ПАЛЬЦІВ
В державу прийшла незалежна судьба України:
Нові збудувались квартали, геть зникли руїни!
…Зайшовся правитель, що видумав перебудову,
Яка і понині у варварство лине чудово –
Нам влада з трьох пальців з кишені фігуру підносе,
Собі ж у кишені клейноди лиш пхне в нас під носом.
26. 08. 2018; 20:27.
ТОЖ НЕ ЛАМАЙТЕ ДОЛЮ
Так сталося в Долі моїй: я купався у морі:
Було це вечором – в небі світилися зорі,
На березі я познайомився з бравою леді –
У неї влюбився і Долю свою в ній угледів!
Спочатку у нашім коханні були ми щасливі –
По нашому тілу любов розливалась, як злива,
А далі накоїв біди я у вчинках своїх,
Що в душах про нас перестали співать солов’ї.
Я б лікті кусав – провинися я, – так не дістану.
Невже у майбутнім, як зараз, ще олухом стану,
І хто ж у такому нещасті мені допоможе?
…То ж дров наламав у житті, а спалить їх не можу.
27. 08. 2018; 17:13.
СЛОВНИК ЛИСТОПАДА
…І пише вже осінь словник листопада,
А сад абрикосами спілими пахне.
Було найтепліше і небо блакитне…
…В саду перевиборів осінь зустріне і влада –
Говорить слух людям, шо влада аж чахне, –
Доспішно вже дбає людині жилося щоб ситно!
27. 08. 2018; 20:44.
ВІРАЖІ ЛЮБОВІ
Було це у полі, як за обрій сховався Ярило –
Любов прилетіла твоя, як пташинка, на крилах
І сіла вона на причілок моєї душі,
Посиділа й знов полетіла творить віражі:
Мене враз накрила, немов одіялом любові –
Під ним почали ми займатись коханням обоє!
28. 08б 2018; 12:50.
ПОЧУТТЯ – ПИСЬМЕННИКИ ЛЮБОВІ
Співа соловей про любов, що прийшла до нас пізно
Й музичить кохання на струнах любові цю ж пісню
В саду. В нім ми браво гуляєм – щасливі обоє!
Й на вулиці неба гуляють зірки та ще місяць і ніч.
Було в нас кохання: воно в нас, як книга любові –
Її написали для нас почуття чарівні!
29. 08. 2018; 9:59.
ЛЮБОВ – ЦЕ ПСИХІЧНА ЕНЕРГЯ ТІЛА
Рішив я провірити докази вчених на ділі,
Що є у людини психічна енергія в тілі,
Що є й однойменні заряди, які лиш притягують тіло,
І, взрівши дівчину я став заніматися ділом:
Мій зір, як стріла, полетів у її оченята тендітні,
З яких вже назустріч моєї любові стріла мерехтіла!
І несла почуття однойменних зарядів магнітних…
Й коли підійшов я – вони, мов би квіти, розквітли
Й враз до мого почуття притяглися, як електро-магнітні –
З’явилась любов, як психічна енергія тіла!
29. 08. 208; 12:54.