Вірш про серпень
Серпневе танго
У серпневому танго танцюємо.
Оксамитами манить пора.
Різкий крок, дотик тіл так хвилює нас,
наче знову медові вуста.
За плечима буденність запилена.
Але іскри горять у очах.
У шаленому ритмі неси мене!
Я кохаю, я ще молода!
Хоч світанки вже не зустрічаємо,
Бо дорожчим за гроші є час.
Ми танцюємо, не зупиняємось,
Бо закохані на все життя.
Тернопіль, травень 2011 р.
