Курка Ряба
Віршована казка
Жили були Дід та Баба
В хаті затишній в ліску,
Разом з ними Курка Ряба
Сокоріла в курнику.
Якось Баба до обіду
У курник чогось пішла
Та й гука: – Яєчко, Діду
Наша Ряба нам знесла!
Дід вхопив яйце швиденько,
Бо омлети страх любив,
Бив він, бив його довгенько,
Але так і не розбив.
Після нього Баба била
Макогоном разів п’ять.
Не вдалось: яєчко ціле!
Потомились та й сидять.
На столі сіренька Мишка
Саме хрумала сальце,
Хвостиком попхнула трішки,
Та й розбилося яйце!
По підлозі розтекло-о-ося!
– Лишенько! – кричать старі.
За омлетом вдвох голосять,
Мишка теж пищить в норі.
От біда! А з двору Ряба
Кудкудакнула на те:
– Хай не плачуть Дід та Баба,
Я знесу їм золоте!
Та й знесла. Внесли до хати.
Дід махнув рукою: – Ет!..
Як же будем готувати
Із цього яйця омлет?!..
