Нові вірші
Вірші. Глава 2 .Частина 5
ЗАГАДКОВИЙ ВОДІЙ
У синьому небі, як в морі, мов човен, пливе
Хмарина білява по теплій воді –
Небесний цей човен сюрпризами повен,
А хто ж це у човна цього є водій?!
Везе він сюрпризи в місцевість якусь на Землі –
Там хмарку звинив він і стала вона, як в імлі, –
Вона там заплакала й з сліз цих мов дощ вже пішов…
Й пливла по Землі життєдіюча злива –
Зраділа вся фауна й квітла щаслива!
…Водій для сюрприза вже іншу хмаринку знайшов –
Він з човна цього пересів у підводне судно, –
Й втонув цим судном за сюрпризом в небесне аж дно!
26.09.2018; 16:12.
ЕЛЕКСІР ЗДОРОВ’Я
Як жінці, мов кисень, потрібний мужик, так і жінка потрібна йму
З їх тіла йде інфрачервоне проміння і кожного з них заряджає!
Проміння це вчені Кореї відкрили у другу всесвітню війну
Це інфрачервоне проміння таке ж, як і камінь ніфріт ізлучає
І вчені Кореї властивість таку елексіром здоров’я назвали –
І зараз лікують людей і в період війни лікували!
Й коли улюблені поруч бувають – вони елексір, мов би п’ють
Й від нього у них і здоровя міцне і ще довше з любов’ю живуть!
27.09.2018; 18:59.
ГОПОТЕЗА БЕЗКІНЕЧНОСТІ
Об’їхать Вселену, або облетіти не можна –
Вона безкінечність, – нема в ній кінця і начала…
І вчених планети Земля це питання тривоже –
Чим думку їх, ніби з собою, вона повінчала?!
І прагнуть вони відкриття в цім питанні зробити –
Для цього гіпотезу вірно створити:
У колесі теж ні кінця ні начала нема,
Але тут для цього не треба багато ума –
На ободі крейдою риску поставить помітну –
Отак і на кожній планеті поставити мітку!
Й виходе тоді, що відносно планет всіх Земля – це начало
Але, щоб гіпотеза доказу вчених на цьому кінчалась,
То треба, щоб наші нащадки кінець і начало шукали
І про безкінечність узнали чи ж є чи нема, щоб сказали!
Й, прийшовши на Землю з планети останньої з їх уст прозвучало:
Що наша планета Земля у Вселеній – кінець і начало! 29.09.2018; 16:45.
СПОМИН ДИТИНСТА
Було це колись, як з батьками я жив ше у ріднім селі –
Там я, мов лялька, з ляльками у схованку грались, –
Потім, як підліток, босим блукав по землі,
А зараз мене лиш гріють від Сонця заграви –
Вже тато і мама померли, як був молодим…
Мої непомітно роки пролетіли, як дим,
І став я за маму і тата ще трохи старіше –
Пишу, споминаючи їх лиш вірші найтепліші!
29.09. 2018; 19:48.
Любимому сину – Саші Василенко
СИНОК, ПАМЯТАЙ!
Синок, твою я пригадую юність щоднини,
А зараз ти визрів, як мужня людина –
Став батьком і виховав доненьку – внучку мою!
А нині й мене доглядаєш – і я, як в гаю, –
Мов піснею робить укол соловейко мені, –
Й уходять болячки у прірви земні…
І після уколів, забувши про болі свої –
Я слухав пісні, як співали усі солов’ї!
Синок, і щоб я без заботи твоєї робив? –
Не стало б ніколи вже кращої в мене судьби…
То ж ти пам’ятай, що заботу твою я з собою візьму у космічеські далі –
І там, в тишині, я здоров’я міцного тобі, побажавши про тебе згадаю!
30.09.2018; 13:56.
ЗІРКА ЛЮБОВІ
Сьогодні чомусь червоніла, неначе закохана, зірка –
З під лоба улюблений Місяць на неї лиш зиркав!
Стартують вони в двадцять перший уже молодесенький Вік,
Який еволюціонує немов молодий чоловік!
І цей Вік перетворює атом фізичний – нейтрони
В очима невидимий атом духовний – нейрони!
Й людина читає з ефіра усю інформацію Світа –
Вона начина, як та зірка, у хаті своїй червоніти!
Й коли вже любимий такою побачив її –
Їх душі співали любов’ю, немов солов’ї!
30.09. 2018; 21:35.
ВІЙНА ОЛІГАРХІВ
Нащо розриваються бомби? У чому ж населення винне?
Ніколи й один олігарх не признає своєї провини.
І влади братаються, ніби до цього вони непричетні –
Правитель в карман запихає клейноди спокійно й не чесно.
І вже олігархи усі між собою за грощі воюють,
А мирних людей в їх стражданні вони, як не чують.
Війна убиває у людях братання і мира мости розрушає,
І гине любов, і кохання у безвість мерщій вирушає…
Де б людям знайти таку ще відновляючи силу,
Щоб глупу війну цю загнала в могилу?!
01.10.2018; 13:15.
ВОЛЯ ГІТЛЕРА
Коли всі батьки і сини і весь світ кровоточив –
Була в сорок п’ятому році глобальна війна, –
Бо Світ розглядали фашистського Гітлера очі.
Він рвався до влади – та лиха зазнав…
Німецький народ він заставав іти воювати –
Й німецький солдат не по волі вже мусив вбивати.
Бо я пам’ятаю як німець по хатах ішов і здоровавсь –
І нам він сказав, щоб ми в кукурудзу сховали корову!
…Було це коли, як німецькі солдати уже відступали –
Солдати тоді із собою худобу усю уганяли.
01.10.2018; 15:44.
НА ОРЕЛЯХ ЛЮБОВІ
У парку кохання свого ми гуляли щасливі з тобою –
Гойдалися в нім на орелях своєї любові!
Емоції наші кохання й любові уже захотіли –
Мені і тобі почуття набивають любові оскому.
Немов кобилиця душа гарцює у нашому тілі,
А серце, неначе як молот виковує Долі підкову!
01.09.2018; 19:53.
ЗГАДКА ПРО РІДНЕ СЕЛО
Давно у селі я не був, не сидів і під грушею з татом
Й під стріхою я не сидів з ним на призьбі самотньої хати
Із греблі в ставок не ниряв де Ойки гніздо, що росте в колючках не дивився
Не бачив, як дома крижовник на груди маслині немов закоханий схилився
Й в лісочку із хлопцями більше не жарив я гуся
Лиш мрію, неначе на тата в дворі я дивлюся –
І сниться, що хата стоїть, як немов сирота у дворі,
Та ще ясинок кучерявий, мов сторож, стоїть у воріт
І тата могилка покрилась травою й сіяє росою на Сонці –
Його лиш душа, мов би він, розглядає весь Світ із труни, мов з віконця!
02.09.2018: 13:52.