Я Романтика
Скорочено
Психологічна новела «Я (Романтика)» була написана Миколою Хвильовим 1924 року. Цей твір піднімає питання постулатів, що «світ врятує любов» та ідеологію революційного фанатизму. Давайте познайомимося ближче з цим неперевершеним шедевром української літератури початку минулого століття та прочитаємо скорочено сюжет новели.
Герої новели «Я (Романтика)»
Голова «чорного трибуналу», «Я» – фанатик-революціонер з роздвоєнням душі;
Мати – втілення доброти.
Доктор Тагабат – садист-революціонер.
Дегенерат – страж революції, вірний пес.
Андрюша – комунар, котрий постійно бореться зі своєю совістю.
За переконаннями філософа Мирослава Поповича, усі герої новели Миколи Хвильового являються частиною свідомості однієї людини.
Сюжет твору «Я (Романтика)», читаємо скорочено
Твір починається лірично. Спочатку опис матері, котру автор порівнює з образом Діви Марії. А далі, все різко міняється, сюжет переноситься в похмурий кабінет убитого шляхтича, де засідає убивче «чека». Чорний трибунал працює цілодобово, вирок за вироком «Розстрілять!» проходять без суду та слідства. Важко голові трибуналу, і він вирішує прогулятися містом. Далі потрапляє додому, де його обнімає рідна мати, голубить, жаліє. Герою наче легше.
В наступній главі все проходить ще швидше. Кавалерія рухається «з позиції на позицію» і дуже скоро має прибути до місця дислокації чорного трибуналу. А там, саме в цей момент, приводять групу черниць, яких звинувачують в розповсюдженні агіток. І серед них «Я» бачить свою матір. Цілу ніч він працює над справою черниць, але це нічого не змінює, він вже знає вердикт. Комунар Андрюша намагається його переконати і марно, черниць готують до розстрілу. Доктор Тагабат теж готовий закрити очі на чорне правосуддя, але і йому «Я» не поступається. Принципи фанатичні давно вже взяли верх і він власноруч розстрілює матір.
Починаючи говорити про новелу «Я (Романтика)», варто зазначити, що саме цей твір є Magnum opus Миколи Хвильового. Психологічне напруження, подвоєння свідомості, підняття глибоких тем сучасності автора. Вже починаючи з присвяти, стає зрозуміла неординарність думок. «Цвітові яблуні», саме цьому творі Миколи Коцюбинського присвячена «Я (Романтика)» і саме з цих рядків розпочинається гра подвоєння. Так-так, і в Коцюбинського душа головного героя намагалась зробити вибір людяності. Але в «Я (Романтика)» це надзвичайне навантаження, котре не в змозі витримати людина.
В центрі новели Хвильового головний герой «Я» – революціонер, котрий намагається залишитися людиною на шляху революційної боротьби. Але засоби, котрими маніпулює чекіст ніяк не можуть стояти поруч з загальнолюдськими цінностями. І ось, приходить час, коли вибір стає важчий за ідеали. І плата за нього – «Я». Герой має вирішити, що вибрати: смерть рідної матері на вершині тисяч життів інших інакомислячих чи усвідомлення правди. І він робить вибір в сторону «світлого майбутнього». Адже дороги назад вже давно немає, і ця маленька цятка «світлого минулого» згасає остаточно. Людина стає фанатиком, таким собі «романтиком» революції.
Передати усю багатогранність та психологічну напругу твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)» неможливо скорочено. Намагаючись створити переказ сюжету в дуже стислому стилі ми придушуємо майже всі його генії. Тому не треба прагнути скорочено розуміти твір. Потрібно його прочитати. Обов’язково. Адже це, на відміну від більшості інших творів класичної української літератури, не складно. «Я (Романтика)» дуже коротка новела, котра заслуговує 20 хвилин уваги читача.
