22.11.2018 12:42
Без обмежень
58 views
Rating 5 | 3 users
 © Наталка Янушевич

Послухай


Послухай, коли я вже стану ну зовсім старою

І вицвіту, зблідну, неначе прив`яла пелюстка, 

А ти мені будь ще тим самим єдиним героєм -

Будь поруч. Самотність - то пастка і пустка.

Послухай, можливо, я буду страшенно нестерпна.

Люби мене просто, як люблять посидіти в тиші, 

Ми близько до осені, ми вже в гарячому серпні.

А далі, а далі дні будуть на сонце скупіші.

Послухай, удвох ми в оцьому осінньому сквері, 

Над нами гойдаються кленів золочені люстри, 

І пишуться долі вгорі на небеснім папері...

Зігрій мене ніжно і тихо, неначе пелюстку.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.11.2018 00:11  © ... => Тадм 

Дякую, Таню. 

 25.11.2018 13:45  Тадм => © 

тепло :) 

 22.11.2018 16:02  © ... => Каранда Галина 

і трохи сумно... 

 22.11.2018 13:21  Каранда Галина => © 

Лірично... 

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо