06.12.2018 21:42
Без обмежень
75 views
Rating 5 | 6 users
 © Надія

Шахраї

Вже була десята година ранку. Рання весна затягнулася непривітною холодною погодою. Зривався сніг. На вулиці безлюдно. Побачила самотню постать свого сусіда, який ішов, трохи кульгаючи на ліву ногу. Павло був настільки худим, що одяг висів на ньому, ніби на плечиках.

З провулку на вулицю завернув легковий автомобіль «Жигулі» білого кольору і зупинився біля чоловіка.


Вже пізніше, коли стала відома історія, про яку пишу, я довідалась, що водій, відкривши дверцята, запитав:

– Мужик, телевизор старый есть? Покупаем телевизоры.

– Та є. Он баба вдома. В неї спитайте. І назвавши номер свого будинку, він подибав далі.


Водій під’їхав до вказаного будинку. На сигнал вийшла літня жінка (назвемо її Ліда).

– Телевизор старый есть? – спитав її чоловік.

– Є! – бадьоро відповіла хазяйка. – Заходьте!

І вона завела гостей в будинок. Їх було двоє – чоловік і жінка. Баба Ліда провела їх у кімнату, зняла з телевізора накидку.

– Ось. Давно хотіла його продати. А скільки ви за нього дасте?

– Четыреста гривен.

– Годиться. Забирайте!


Чоловік дістав з гаманця п’ятсот гривень цілою купюрою.

– Вот. Других нет. Вы сможете дать сдачу?

– А чого ж! Та зараз!

І вона пішла в іншу кімнату. Тим часом жінка-гостя непомітно простежила, звідки баба витягла гроші, й швидко повернулася до подільника. А баба Ліда взяла сто гривень, п’ятсот доклала до всієї суми і, сховавши все під подушку, повернулась до «покупців».

– Ось. Тримайте.

– А где у Вас туалет? Вы не могли бы меня провести? – запитав у господині чоловік.

– Та чого б не могла? Можу провести. Туалет надворі. Треба тільки притримати собаку.


І вони вийшли на вулицю. Супутниця чоловіка залишилася в кімнаті, швиденько знайшла гроші (а їх було аж одинадцять тисяч; на похорон собі зібрала баба Ліда) і теж вийшла надвір.

Справу зроблено, можна їхати. Коли водій завів машину, хазяйка сплеснула руками:

– А телевізор?!

Та вони вже зрушили з місця. Тільки їх і бачили! Кинулася жінка в кімнату, а грошей немає.

Довго приходила вона до тями. Навіть МРТ довелося робити, так їй було зле.


***


Минуло три роки. Біда забулася. А нещодавно їй подзвонили і сказали, що її син збив людину на смерть. Треба внести двадцять тисяч гривень, щоб уникнути суду. На щастя баба Ліда згадала, що у сина немає ані мотоцикла, ані машини…

13. 05. 2017 рік

Світлина з інтернету

 

Смт Шевченкове 13. 05. 2017 рік




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.12.2018 13:06  © ... => Тетяна Чорновіл 

У нас таке з соціальними працівниками не проходить, тому що їх усі знають Це в селищі. А от якщо це село, там зустрічаються такі шахраї. То допомогу пропонують, то говорять, що будуть мінятися гроші.... Одним словом, варіантів шахрайства дуже багато, а у багатьох людей мало розуму в голові.

***Дякую за підтримку цієї теми. Вона дійсно наразі дуже актуальна.  

 14.12.2018 07:19  Тетяна Чорновіл => © 

А ще в нас дуже популярно прийти в хату до таких... нещасних без ума в голові, представитись соціальним працівником і запропонувати купити продукти, з доставкою, звичайно))) А гроші - наперед! І ведуться, замовляють на чималі суми, витягаючи з-під матраців наскладані нащось грошики! "Соціальних працівників" з ними тільки й бачили!:))))))))))))))))))
Шахраї ходитимуть по хатах доти, поки на них є попит, і муляють гроші під матрацами))). Актуальну тему Ви зачепили. 

 12.12.2018 10:25  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно, за оцінку. Прикро спостерігати за тим, як ведуться люди на обман. І, коли, навіть попередиш, — не вірять. Для чого їм голова, не розумію. 

 12.12.2018 07:57  Тетяна Чорновіл => © 

Ваша історія майстерно викладена і актуальна, на жаль. Народ бездумно ведеться на найпростіший обман, а шахраї цим користуються. 

 07.12.2018 15:46  © ... => Тетяна Ільніцька 

Це дійсно шахраї екстра-класу. Дякую за таку цікаву інформацію.

***А яким словом можна назвати те, що зробили кредитні спілки з вкладниками у 2008-2009 роках? Не помилюся, якщо скажу, що це теж було шахрайство, та ще й під прикриттям. І таких афер можна назвати дуже багато. Чому так? Як і хто повинен захистити населення від аферистів?

***Дякую за коментар! 

 07.12.2018 15:34  © ... => Борис Костинський 

Справа мабуть не тільки у довірливості людей, а ще й у тому, що всі операції з грішми так швидко почали проводитися через комп`ютери, банкомати, банківські картки. Пам`ятаю, як важко приживалися у нас ці картки. От хотілося піти і отримати зарплату, пенсію через касу. Довго звикали. Та й економічна грамотність слабенька. Це зараз студенти вивчають економіку, а раніше цього не було.
***В моєму випадку все було банально просто. "Є! Заходьте!". Все дуже просто. Таке примітивне шахрайство...
Дякую за цікавий коментар!  

 07.12.2018 15:04  © ... => Каранда Галина 

Так. Шахраї не переведуться. Вони все більше пристосовуються до нових умов.
Ось такий випадок. Син нашого знайомого поповнив рахунок на мобільний телефон. Через 10 хвилин йому подзвонили і сказали, що з його карточки на поповнення помилково зняли більшу суму грошей. Чи не міг би він назвати номер, щоб можна було повернути гроші йому назад. Ну він і назвав. 5 тисяч отриманої зарплати перейшли в кишеню шахраїв. Це ж треба додуматися!  

 07.12.2018 09:15  Тетяна Ільніцька => © 

Шкода стареньких... Вони справді беззахисні. Неважливо, де живуть - у місті чи селі. Довірливі...

Звісно, масштаби України - це ніщо в порівнянні з міжнародним шахрайством. Нещодавно світ жахнувся винахідливості шахраїв із США. От де вміють надувати публіку - нам ще вчитися і вчитися. Читаємо в новинах, що американська парочка, змовившись із безхатьком, зібрала з довірливих співгромадян (увага!) 400 тис. доларів (!!!):

"Американську пару і "бездомного", для якого вони збирали пожертви в і...

 07.12.2018 03:16  Борис Костинський => © 

Шкода, але отакі ситуації в Україні трапляються зараз вельми часто. Життя сутужне і, як завжди при таких обставинах, з`являються чисельні шахраї. В США теж буває, що хтось когось "кидає", але це не має такого масового характеру, як в сучасній Україні. Влітку мені по Скайпу один земляк розповів, що одній знайомій тільки-но перевели на картку зарплатню. Ввечері того самого дня їй зателефонували неначе з СБУ і сказали, що на банк, де вона тримає рахунок, була атака хакерів. "СБУ" розслідує цей злочин і їм потрібно знати номер її рахунку, аби "усе перевірити". Пані Ніна ляпнула шахраям того номера і... уся її зарплатня миттєво зникла. Вона не сільська бабуся - викладач коледжу, не раз чула про трюки злодюг, але три букви "СБУ" зачарували її. Говорив дуже чемний і грамотний хлопчина, вживав професійні терміни... Ну, 5000 гривень гавкнуло раз і назавжди. :-))) А встановити - звідки дзвонили неможливо, бо ці розумники сходу знищили того телефона, з котрого обдурили наївну викладачку.

 06.12.2018 21:56  Каранда Галина => © 

Та що там літні люди... у нас в селі, поруч з моїми батьками, молода жінка сама по телефону всі дані банківської картки невідомо кому продиктувала, а потім дивувалася, що гроші зникли! Хоч сам банк постійно через усі канали попереджає про такий вид шахрайства і застерігає клієнтів, як тільки може... а шахраї не переведуться... їх пеклом не налякаєш... 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо