06.12.2018 21:42
для всіх
185
    
  6 | 6  
 © Надія Крайнюк

Шахраї

Шахраї

Вже була десята година ранку. Рання весна затягнулася непривітною холодною погодою. Зривався сніг. На вулиці безлюдно. Побачила самотню постать свого сусіда, який ішов, трохи кульгаючи на ліву ногу. Павло був настільки худим, що одяг висів на ньому, ніби на плечиках.

З провулку на вулицю завернув легковий автомобіль «Жигулі» білого кольору і зупинився біля чоловіка.


Вже пізніше, коли стала відома історія, про яку пишу, я довідалась, що водій, відкривши дверцята, запитав:

– Мужик, телевизор старый есть? Покупаем телевизоры.

– Та є. Он баба вдома. В неї спитайте. І назвавши номер свого будинку, він подибав далі.


Водій під’їхав до вказаного будинку. На сигнал вийшла літня жінка (назвемо її Ліда).

– Телевизор старый есть? – спитав її чоловік.

– Є! – бадьоро відповіла хазяйка. – Заходьте!

І вона завела гостей в будинок. Їх було двоє – чоловік і жінка. Баба Ліда провела їх у кімнату, зняла з телевізора накидку.

– Ось. Давно хотіла його продати. А скільки ви за нього дасте?

– Четыреста гривен.

– Годиться. Забирайте!


Чоловік дістав з гаманця п’ятсот гривень цілою купюрою.

– Вот. Других нет. Вы сможете дать сдачу?

– А чого ж! Та зараз!

І вона пішла в іншу кімнату. Тим часом жінка-гостя непомітно простежила, звідки баба витягла гроші, й швидко повернулася до подільника. А баба Ліда взяла сто гривень, п’ятсот доклала до всієї суми і, сховавши все під подушку, повернулась до «покупців».

– Ось. Тримайте.

– А где у Вас туалет? Вы не могли бы меня провести? – запитав у господині чоловік.

– Та чого б не могла? Можу провести. Туалет надворі. Треба тільки притримати собаку.


І вони вийшли на вулицю. Супутниця чоловіка залишилася в кімнаті, швиденько знайшла гроші (а їх було аж одинадцять тисяч; на похорон собі зібрала баба Ліда) і теж вийшла надвір.

Справу зроблено, можна їхати. Коли водій завів машину, хазяйка сплеснула руками:

– А телевізор?!

Та вони вже зрушили з місця. Тільки їх і бачили! Кинулася жінка в кімнату, а грошей немає.

Довго приходила вона до тями. Навіть МРТ довелося робити, так їй було зле.


***


Минуло три роки. Біда забулася. А нещодавно їй подзвонили і сказали, що її син збив людину на смерть. Треба внести двадцять тисяч гривень, щоб уникнути суду. На щастя баба Ліда згадала, що у сина немає ані мотоцикла, ані машини…

13. 05. 2017 рік

Світлина з інтернету

 



Смт Шевченкове, 13. 05. 2017 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.12.2018 07:57  Тетяна Чорновіл => © 

Ваша історія майстерно викладена і актуальна, на жаль. Народ бездумно ведеться на найпростіший обман, а шахраї цим користуються.

 07.12.2018 09:15  Тетяна Белімова => © 

Шкода стареньких... Вони справді беззахисні. Неважливо, де живуть - у місті чи селі. Довірливі...

Звісно, масштаби України - це ніщо в порівнянні з міжнародним шахрайством. Нещодавно світ жахнувся винахідливості шахраїв із США. От де вміють надувати публіку - нам ще вчитися і вчитися. Читаємо в новинах, що американська парочка, змовившись із безхатьком, зібрала з довірливих співгромадян (увага!) 400 тис. доларів (!!!):

"Американську пару і "бездомного", для якого вони збирали пожертви в інтернеті, запідозрили в змові і шахрайстві. Про це повідомляє CBS Philly. Кейтлін Макклюр і Марк Д’Аміко, що зібрали 403 тисячі доларів на сайті GoFundMe, були затримані, так само заарештований і бездомний ветеран Джонні Боббіт, якому вони нібито "хотіли допомогти".

Макклюр стверджувала, що познайомилася з Боббітом в листопаді 2017 року, коли її машина заглохла на з’їзді з автомагістралі. Жебракуючий неподалік бездомний нібито витратив останні 20 доларів, щоб купити їй каністру бензину. Вона вирішила відплатити йому тим же і разом з Д’Аміко запустила краудфандінгову кампанію в інтернеті".

Більше про аферу американських шахраїв екстра-класу тут:

 07.12.2018 03:16  Борис Костинський => © 

Шкода, але отакі ситуації в Україні трапляються зараз вельми часто. Життя сутужне і, як завжди при таких обставинах, з`являються чисельні шахраї. В США теж буває, що хтось когось "кидає", але це не має такого масового характеру, як в сучасній Україні. Влітку мені по Скайпу один земляк розповів, що одній знайомій тільки-но перевели на картку зарплатню. Ввечері того самого дня їй зателефонували неначе з СБУ і сказали, що на банк, де вона тримає рахунок, була атака хакерів. "СБУ" розслідує цей злочин і їм потрібно знати номер її рахунку, аби "усе перевірити". Пані Ніна ляпнула шахраям того номера і... уся її зарплатня миттєво зникла. Вона не сільська бабуся - викладач коледжу, не раз чула про трюки злодюг, але три букви "СБУ" зачарували її. Говорив дуже чемний і грамотний хлопчина, вживав професійні терміни... Ну, 5000 гривень гавкнуло раз і назавжди. :-))) А встановити - звідки дзвонили неможливо, бо ці розумники сходу знищили того телефона, з котрого обдурили наївну викладачку.

 06.12.2018 21:56  Каранда Галина => © 

Та що там літні люди... у нас в селі, поруч з моїми батьками, молода жінка сама по телефону всі дані банківської картки невідомо кому продиктувала, а потім дивувалася, що гроші зникли! Хоч сам банк постійно через усі канали попереджає про такий вид шахрайства і застерігає клієнтів, як тільки може... а шахраї не переведуться... їх пеклом не налякаєш...