08.12.2018 19:40

для всіх

195

2 | 2

 © Савчук Віталій Володимирович

Я вірив...

з рубрики / циклу «Все і всі»

Знов заїда мене туга,  

Так чавить груди. 

І біль кружляє мов хуга,  

За що ж ви люди?! 

Я щиро вірив у добро,  

Немов дитина. 

А ви образу під ребро,  

І бруд у спину! 

Я тихо сам писав вірші,  

Люди читали. 

Не пнувся до чужих вершин,  

Свої чекали. 

Біжиш на допомогу,  

Відкинувши своє. 

Та раптом носорогом,  

Нездара з ніг зіб`є. 

Згадалася відразу  

старенька-Шапокляк, - 

Отримаєш образу,  

І втратиш час за так! 

І знов гірчать рядочки,  

До хрусту кісточок. 

І нерви на шматочки,  

Сумління під замок...