Вдова
Передріздвяне
Красень - інкуб ковзається тьмяно,
Ніч мисливським спалахом бринить,
Страхітливо жах повзе духмяний,
Лісом чорним дівчина біжить!
Чує посвист подиху лихого,
Листям затулився дивосвіт,
Виходу нема з кута глухого,
Бридко інкуб затуляє світ.
У обіймах насмерть заморочить,
Шелесне, поникне ковила...
На плече лягла рука дівоча,
Опівнічна Діва підійшла.
"Розібратись з нечистю зумію,
Розсипайся чарів бахрома,
Стежку між дерев тобі відкрию,
Інкуба зустріну я сама!
Любощі почнуться - алілуя!
Не зносити гаду голови,
Голівоньку миттю відірву я:
Маю силу "чорної вдови!"
