Відродження
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Чия то могила у полі сивіє,
Козацькі ж кургани поснули давно?..
То дощик впаде, то снігами завіє,
То ніби цвяшками посходить зерно.
Просіялись люди немовби крізь сито -
Одні під хрестами, а в інших жнива...
А в мами єдиного хлопчика вбито,
А в іншої - донька у двадцять вдова.
Воюють відважні солдати на сході.
Хтось пише новели, хтось плаче у сні...
Але у кривавім останнім поході
Із уст українські злітають пісні!
Живемо в добу непідкупного лиха,
Все інше купують і навіть крадуть.
Біда ж у порозі стояла безлика...
Та скоро нещастям всім край покладуть!
Бо нація в час непростий відродилась,
У кожного в серці Вкраїна болить!..
Вона ж піднялась, до хреста помолилась,
Посіяла жито і вмила блакить...
Київ, 07.09.2014
