21.12.2018 13:37
Без обмежень
50 views
Rating 0 | 0 users
 © Франко Іван

Моя любов

Вона так гарна, сяє так

Святою, чистою красою, 

І на лиці яріє знак

Любові, щирості, спокою.


Вона так гарна, а проте

Так нещаслива, стільки лиха

Знесла, що квилить лихо те

В її кождіській пісні стиха.


її пізнавши, чи ж я міг

Не полюбить її сердечно, 

Не відректися власних втіх, 

Щоб їй віддатись доконечно?


А полюбивши, чи ж би міг

Я божую її подобу

Згубити з серця, мимо всіх

Терпінь і горя аж до гробу?


І чи ж перечить ся любов

Тій другій а святій любові

До всіх, що ллють свій піт і кров, 

До всіх, котрих гнетуть окови?


Ні, хто не любить всіх братів, 

Як сонце боже, всіх зарівно, 

Той щиро полюбить не вмів

Тебе, коханая Вкраїно!



 27 іюня 1880 р.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Іван Франко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо