22.12.2018 00:04
для всіх
58
    
  - | -  
 © Добродій Ольга Іванівна

Лабіринт

У тобі розчиняюсь, гублюся…

В лабіринті думок почуттів.

Залишитись навіки боюся, 

Я без тебе й в одному з життів.


Аріаднину нитку тоненьку

До грудей причеплю я своїх.

Де коханням співає серденько, 

Перетворює в праведність гріх.


В мить, коли почуття за межею, 

Коли двоє злилися в одну, 

Перестану я бути твоєю, 

Лабіринта межу перетну.


Тільки стогін і крик Мінотавра

Повернутися змусить назад.

Бо для чого самій жити в завтра, 

Якщо вчора зник твій зорепад.


Стану смирно, погляну у очі, 

Час наситити душу твою.

Їж обійми, пий сльози дівочі –

Я з тобою, в тобі лиш живу

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!