22.12.2018 09:37
для всіх
181
    
  2 | 2  
 © Добродій Ольга Іванівна

Сліди на снігу

Дві душі по білому снігу 

Дві стежинки, дві пари ніг. 

Важко йти, але більшу втіху 

Нам придумать Господь не міг. 


Коли падала, дзвінко сміявся,  

Було смішно й мені самій,  

Як у білім снігу ти валявся  

Під мелодію віхол-завій. 


А як важко, і йти вже не сила,  

Коли ноги тонули і дна 

Не дістать – віддала свої крила,  

Білосніжні свої два крила. 


Коли втома мене поборола,  

Тут залишусь, навіки засну. 

Ти не довго дивився довкола – 

Взяв на руки й поніс у весну. 


Так життя ми по білому снігу – 

Проживемо з тобою обох. 

Два сліди, від ходи чи від бігу,  

Та одна стежка в полі на двох. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!