01.01.2019 17:29
Без обмежень
15 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Прости

Прости мене, я зовсім не свята, 

Прости мої земні турботи, 

Прогулянок з тобою простота

Мені миліш за натовпу чесноти.


Прости, що долю за обох

Ти пишеше сам, в тобі я розчинилась.

Ти став для мене всім, ти став мій бог, 

А я тобі молитись не навчилась.


На сон солодкий душу підсадив, 

Твоїми міряю життя очима.

Що з грішною любов’ю ти зробив?

У дзеркало не відбиваюсь – я незрима.


Пробач мені… за сумніви пробач…

Пробач, що у тривозі серце б’ється…

Поглянь, спинись, в очах моїх побач

Мене, яка крізь біль і плач сміється.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Нічна фантазія / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Новий рік / Вірш | Добродій Ольга Іванівна».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо