23.01.2019 23:58
для всіх
67
    
  2 | 2  
 © Добродій Ольга Іванівна

Так просто

Так просто дотягнутися до неба, 

Набрати у оберемок зірок, 

Лиш треба вірить, просто вірить треба

І не боятися зробити перший крок.


Так радісно розмалювать веселку, 

Яскраві барви їй подарувати, 

Лиш треба їх знайти у закапелку

І вміти хоча б трішки чарувати.


Так тЕпло поділитися собою, 

тЕпло, дароване, сторицею вернеться, 

Повернеться глибокою рікою, 

Луною стоголосою озветься.


Так дивно час ловити в сіті, 

Хвилинку кожну чи найменшу мить.

Не забувати, що усі ми – діти, 

Підняти погляд варто лиш в блакить.


Так вЕсело, так добре, щиро, 

Тремтливо, радісно, любовно, що й казати, 

Коли людина хоч злегка щаслива, 

Готова все навколо обійняти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!