31.01.2019 22:10
Без обмежень
21 views
Rating 5 | 4 users
 © Христина Химич

Тобі

Падати, мов зірка в срібну ніч,  

З темно-синього небозводу.  

Цілувати твої сонні очі  

І лягати додолу.  

Відчувати тебе на дотик,  

Твої очі пронизливі знати,  

І у танці своїм останнім  

Так детально тебе пам`ятати.  

І летіти поміж галактик,  

І до попелу в небі згарати,  

Забувати усе на світі,  

Та обійми твої пам`ятати.  

Так любити, немов востаннє,  

В кожнім погляді твій шукати -  

Не знайти. Мов травневі зорі,  

Десь під ноги твої лягати. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Прощання / Любовний вірш | Христина Химич».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 31.01.2019 22:38  © ... => Каранда Галина 

щиро дякую ! 

 31.01.2019 22:17  Каранда Галина => © 

Гарна лірика. Вітаю тут... 

Публікації автора Христина Химич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо