Тобі
Падати, мов зірка в срібну ніч,
З темно-синього небозводу.
Цілувати твої сонні очі
І лягати додолу.
Відчувати тебе на дотик,
Твої очі пронизливі знати,
І у танці своїм останнім
Так детально тебе пам`ятати.
І летіти поміж галактик,
І до попелу в небі згарати,
Забувати усе на світі,
Та обійми твої пам`ятати.
Так любити, немов востаннє,
В кожнім погляді твій шукати -
Не знайти. Мов травневі зорі,
Десь під ноги твої лягати.
