01.02.2019 11:24

для всіх

184

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Зорепадами мрій золотих

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

У безсоння думок

Через шибку вікна

Сипле стужу порошею сніг.

Стигне сутіні смог, 

І дрімоти мана

Не розвіє сніжинок усіх.

Та на сполоху вій, 

Десь за гранню снаги

Зачаровану мить утаю, 

Щоб розтали з завій

Скрижанілі сніги

В плинну сутність нестримну свою.

Й там, де стужа зійшла

В неба хвилю ясну, 

Поки всесвіту трепет не стих, 

Хлину з серця тепла

В сніговій твого сну

Зорепадами мрій золотих.