10.02.2019 12:25

для всіх

265

7 | 7

 © Світлана Холодна

Він твій

з рубрики / циклу «Для Душі»

Він твій, допоки іграшки по долу, 

Допоки, в крок, вміщається аж два.

Допоки, нехотя щоранку в школу, 

Допоки :-Мамо, мамочко, ну мааааам!

Він твій, вкарбовано у серці

І перша зустріч, і той, перший плач, 

Коли таким знайомим виявилось все це-

У ваших душах відгукнувшись враз.

Це не любов…

Це, щось незриме...

Його ніяк не вкутати в слова.

У Всесвіті знайшлась Душа дитини

І Мамою тебе обрав.

Він твій.В хвилини розпачу і болю

Рутини, злості, не зважай-

Час швидкоплинною рікою, 

До крихти забере і скаже:-Все, бувай!

Але, допоки, ще дитинсво в хаті, 

Допоки:Мам, послухай, розкажи!-

Ти розумієш, ось де щастя, 

безмежне, материнське, на межі…

Він твій, допоки іграшки по долу, 

Ведмедик, плюшевий, ще у кутку дріма-

Та виросте, без попередження й раптово-

В одному кроці-твоїх два…

Полтава, 10.02,2019