Вернись...

з рубрики / циклу «Все і всі»

Верни мені віру! Благаю,

будь ласка, верни.

Зітри безнадію, благаю,

спини чорні дні.

Посій у душі моїй

квітів духмяних кущі.

Хай квітнуть до рання,

і зорям дарують вірші.

Дарма, що від холоду

стигнуть суглоби і час,

Я й досі чекаю дощів

і єдиний наш вальс!

Я й досі надію плекаю,

і квітів бутони не рву.

Я й досі кохаю,

І дяка коханню, - живу.

Дарма, що за вікнами

Досі гуляє зима.

Дарма, та ми звикнем,

що між нами війна.

Нічого, що всесвіт

закручує плин.

І зранку за вікнами гуркіт

прозорих, солоних краплин.

Не ти і не я,

не зупинимо часу розгін.

Та знову зрання

уві снах ти одна, я один.

Верни мені віру! Благаю,

будь ласка, верни.

Вернись в моє серце, Весною...

і щирим теплом обійми.