Спогад
Прийде час, коли я стану спогадом,
Коли звільнена очищена душа
Полетить над хмари понад обрієм,
На останню сповідь поспіша.
Ти живи… за мене і за себе.
Та якщо сльозинка заблищить,
Віднайди мене на синім небі,
І продовжуй жити і любить.
Я прийду до тебе опівночі
В сон тривожний, в сон на самоті,
Поцілую рідні сині очі
Сховані в кімнатній темноті.
Вранці питиму з тобою каву,
По роботі втому заберу,
А як стрінеш нову і ласкаву,
Отоді я остаточно вмру.
