Гори злотії

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Високі широти»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Мне горы златые – плохая опора»,
«Высокие широты»

У горах злотих не шукав я опору,

Їх велич такою бува,

Що страшно щось мовити, глянувши вгору,

І обертом голова.

Забуду погоду, пристойність і моду,

Як їх висота наплива,

І кисню ковтнути шукаю нагоду,

Щоб ясно звучали слова.

І болем у грудях турбує простуда,

Весною щемить на душі.

І я вечорами, мов просвітки чуда,

Чужі проглядаю вірші.

Мне горы златые – плохая опора,

Когда высота такова,

Что страшно любого в пути разговора,

И кружится голова.

И что мне погода, приличья и мода,

Когда высота такова,

Что мне не хватает глотка кислорода,

Чтоб ясно звучали слова.

И колют мне грудь, угрожая простудой,

Весенние сквозняки.

И я вечерами, как будто на чудо,

Гляжу на чужие стихи...