22.03.2019 02:08
для всіх
148
    
  2 | 2  
 © Григорій Кравцов

Розпач

з рубрики / циклу «Лірика»

Коли ти сердишся, ненавидиш себе,

Катуєш думкою свій потьмянілий розум,

Тоді довкола бачиш тільки те,

Що світ випльовує іще одну погрозу.


Ти спиш вночі, чи знов не спиш,

І вже до стану цього звик

Живий чи мертвий ти лежиш,

Існуєш, чи можливо зник?


Щось крутить, ниє і болить,

Стучить у грудях й рве на зовні

Прокинулось, гуде, свербить

Розплющив очі гніву повні.


Ти стогнеш, плачеш чи кричиш

Ніби до бою закликаєш

Насправді з болем ти мовчиш, –

Крізь ком у горлі замовкаєш,


Шукаєш втрачених моментів

Та вже не повернути їх

Щось намагаєшся довести,

Та все даремно, всім на сміх...



Місто Вишневе, 2 травня 2012 р.

Григорій Кравцов цікавиться

  • Григорій КравцовМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • На каву Автору
  • Якщо Вам сподобався чи був корисний цей текст і Ви хотіли б віддячити або фінансово підтримати дописувача Григорій Кравцов за минулі чи майбутні зусилля, можете перерахувати довільну суму коштів, що Вас не обтяжує, за вказаними під кнопкою з філіжанкою реквізитами

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!