Весняний дощ

з рубрики / циклу «Лірика»

Весною так приємно пахне дощ,

Від пилу він омив траву у полі.

І життєдайною водою напоїв,

Лишивши краплі на листках прозорі.

Він сильно лив, ніби змивав весь бруд,

Занадто лив, а може так і треба,

Щоб змити слід обману й пересуд.

А може це так сильно плаче небо?

Воно ридає дивлячись на нас,

Бо бачить всіх, і хто коли й що робить,

І ніби злодію дає останній шанс,

Пробачивши в обіймах приголубить.

І як би сильно не лунав той грім,

І як би блискавки не рвали синє небо,

Завжди по тому спокій настає,

Бо це весняний дощ і мабуть так і треба.

То небо плакало, слізьми омило квіти

І сонця промені заграли у росі,

І свіжістю дмухнув ласкаво вітер,

То дощ приємно пахне навесні.

Місто Вишневе, Квітень 2011 р.