Коньяк і шоколад
з рубрики / циклу «DEMAGOGUE»
Коньяк і шоколад, – як солодко було,
Як щільно й міцно липли п’яні губи.
Здавалось клята ніч ніколи не мине,
Нутро горить вогнем і пересохли труби.
Зі Змієм поборовшись, ледь заснув,
Коханій показавши грубо спину
Бо з рота дме ядовий фіміам,
Язик прилип до щік, забув що таке слина.
Поволі настає новий робочий день,
І дзбан тріщить мов в нього цвях забито.
Я вию на довкілля мов тюлень,
І відчуваю, що мене побито.
У вухах дуже гучно чути писк,
В моєму тім’ячку портал відкрито
То злий Бодун, а люди кажуть тиск.
І шлунок мов з помиями корито.
То були зайві кілька сотень грам
Я білий камінь обіймаю карколомно,
Бодун будує собі новий храм,
Він злий жорстокий, вельми кайфоломний.
В нерівний бій ходив я тої ночі,
Кохана, вибач, то Зелений Змій,
Понаставляв мені синці під очі,
Й покусана печінка у ві мні…
Місто Вишневе, 21 травня 2011 р.