Емо
Слова, текст пісні «Емо» Григорій Кравцов
І
Постать похмура з під`їзду виходить,
Все те, що довкола його не обходить,
Утупившись в землю нічого не баче,
Тільки гуняво щось хниче і плаче.
На ніжках тоненьких вузенькі ретузи,
На кудлатих голівках величезні картузи.
Чи хлопець чи педик – ні туда ні сюда,
На велосипеді він мчить без сідла.
Приспів:
Ой, на що ж то ти схоже?
Завжди в тебе кислая рожа,
По писку розмазані помада і слюні.
Ридайте, плачте, пускайте нюні.
Сліди порізів від леза на руці,
Краще б ти в тата засох на кінці.
IІ
Тіло слабеньке і згорблена спина,
У нього із рота капає слина.
Від довгого плачу оченята запухші,
На щоках візерунки залишились від туші.
Він носить амулети, з шипами браслети,
Зберігає старі з емо-кором касети.
І якщо він раніше був плаксивенький трошки,
То зараз він злий і сердитий хардкорщик.
ІІІ
Навіщо ти робиш із джинсів лосини,
І плачеш в хустинку наче дитина?
На півобличчя висить довга чолка
Не те щоб пацан, ти навіть не тьолка.
Ти любиш рожеве, фіолетове й чорне,
Байдуже що ти виглядаєш потворно.
У вухах тунелі лежать на плечах,
Ображені сльози бринять у очах.
ІV
В коментах і в чатах вони усі горді,
Пишуть сміливо й грозяться дать в морду,
Роздавлені розпачем плачуть і стогнуть,
Пливуть по життю як лайно і не тонуть.
Вони будуть стильні за модою плити,
І самі розумні, не треба їх вчити!
Вони надивились дурного аніме,
А в голові там ні «бе» і ні «ме».
Місто Вишневе, 13 жовтня 2011 р.