25.03.2019 16:21
for all
53 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Карпюк Оксана

Безсоння

Підійду до вікна неспішно,  

Вже давно не вечірній час. 

За вікном засинає місто,  

Але сон оминає нас... 

 

Відшукаю Зорю-гульвісу -  

Тиху подругу моїх снів -  

Заварю теплий чай з меліси 

Й розповім їй усе, без слів. 

 

Доторкнуся думками неба,  

Феєрверком спалю жалі.  

Бо для щастя так мало треба: 

Тихий спокій і чай в теплі. 

 

Непомітно заснуло місто,  

За вікном опівнічний бриз -  

Чай п`янить, мов вино ігристе,  

Мій останній нічний каприз... 



Луцьк, 27.11.2018

Публікації: Карпюк Оксана

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.03.2019 19:19  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дуже вдячна! 

 27.03.2019 19:19  © ... => Олена Вишневська 

Дякую за не менш теплі слова! 

 27.03.2019 19:18  © ... => Світлана Рачинська 

Спасибі за високу оцінку! 

 26.03.2019 22:35  Світлана Рачинська => © 

Гарна, зріла поезія. Плюсую. 

 26.03.2019 22:34  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже гарно! Вишукано! Цікаві образи))) 

 26.03.2019 12:36  Олена Вишневська => © 

теплий вірш) 

 25.03.2019 18:56  © ... => Каранда Галина 

Ніч до певної міри дарує свободу від буденності ... Якось так... 

 25.03.2019 17:42  Каранда Галина => © 

Уявилася картинка...Я теж люблю чай з мелісою пити, сидячи на порозі хати теплого літнього вечора... І теж люблю спокій)