25.03.2019 16:21
для всіх
129
    
  6 | 6  
 © Карпюк Оксана

Безсоння

Підійду до вікна неспішно,  

Вже давно не вечірній час. 

За вікном засинає місто,  

Але сон оминає нас... 

 

Відшукаю Зорю-гульвісу -  

Тиху подругу моїх снів -  

Заварю теплий чай з меліси 

Й розповім їй усе, без слів. 

 

Доторкнуся думками неба,  

Феєрверком спалю жалі.  

Бо для щастя так мало треба: 

Тихий спокій і чай в теплі. 

 

Непомітно заснуло місто,  

За вікном опівнічний бриз -  

Чай п`янить, мов вино ігристе,  

Мій останній нічний каприз... 



Луцьк, 27.11.2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2019 22:35  Світлана Рачинська => © 

Гарна, зріла поезія. Плюсую.

 26.03.2019 22:34  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Вишукано! Цікаві образи)))

 26.03.2019 12:36  Олена Вишневська => © 

теплий вірш)

 25.03.2019 17:42  Каранда Галина => © 

Уявилася картинка...Я теж люблю чай з мелісою пити, сидячи на порозі хати теплого літнього вечора... І теж люблю спокій)