Безсоння
Підійду до вікна неспішно,
Вже давно не вечірній час.
За вікном засинає місто,
Але сон оминає нас...
Відшукаю Зорю-гульвісу -
Тиху подругу моїх снів -
Заварю теплий чай з меліси
Й розповім їй усе, без слів.
Доторкнуся думками неба,
Феєрверком спалю жалі.
Бо для щастя так мало треба:
Тихий спокій і чай в теплі.
Непомітно заснуло місто,
За вікном опівнічний бриз -
Чай п`янить, мов вино ігристе,
Мій останній нічний каприз...
Луцьк, 27.11.2018