27.03.2019 19:40
for all
28 views
rating 5 | 2 users
 © Карпюк Оксана

Єдиному...

Доторкнися ледь-ледь ти до краю душі…

Не збентеж, не злякай тихе щастя…

Ти з усмішкою серце мені залишив,  

І нікому його вже не вкрасти…

Розтопи теплим шепотом кригу жалю -

Ми лиш вдвох, хоч навкруг вельми людно.

На весь світ закричати хотіла: «Люблю»,  

Та я видихну це ледве чутно.

Я не вірю у щирість публічних людей – 

Почуття у театрі не грають.

Коли серце готове зірватись з грудей – 

Я лиш тихо тобі посміхаюсь…

Луцьк, 01.02.2018


Карпюк Оксана цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Карпюк Оксана

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.03.2019 12:14  © ... => Тетяна Ільніцька 

Я вважаю, що почуття не потребують публічної демонстрації. Якось так... 

 28.03.2019 10:00  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво і дуже вишукано) Справді про найглибинніше говорять пошепки)))