29.03.2019 15:32
for all
59 views
rating 5 | 4 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Життєві дороги

У далеких світах, де шляхи стеляться дорогами, 

Де навіть сонце в небі чужого відтІнку, 

Все більше сумуєш за своїми порогами, 

Все більше згадуєш свою рідну домівку.


І вже хата не стара, і чорнобривці не звичайні, 

І пахне село молоком і дитячим щастям, 

У мандри кличуть береги безкрайні, 

Яблуні обіймають зеленим листям.


А молодості хочеться нового і далекого, 

А молодість не сприймає турботи батьківської, 

Відлітають діти у світи лелеками, 

Шукаючи долі власної королівської.


Але й повертаються, тільки по осені, 

Коли тіло зміцніло, душа подорослІшала.

Повертаються в щасті, чи голими-босими, 

Бо в колисці себе половину залишили.


У далеких світах, де дороги стеляться шляхами, 

Де стук серця звучить дзвоном церковним, 

Найсвятіша дорога – в дитинство до мами, 

Без неї щастя не буває повним.


Добродій Ольга Іванівна цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.04.2019 22:19  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро вдячна за теплі слова. 

 03.04.2019 22:18  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дякую. Тільки починаємо ми це розуміти тільки тоді, коли самі стаємо берегинями роду. Та що поробиш, таке життя 

 03.04.2019 22:17  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую 

 29.03.2019 22:03  Світлана Рачинська => © 

Неймовірно гарно! Багато життєвої правди у творі. Дякую за нього!

 29.03.2019 18:05  Лора Вчерашнюк => © 

Браво!!!! дуже дякую за таке ємке розкриття теми РОду в такій невеличкій формі! Ні добавити, ні відняти - як є))) 

 29.03.2019 17:54  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ !