15.04.2019 08:47
Без обмежень
70 views
Rating 5 | 4 users
 © Костенюк

Сука

Затягнулося небо мрякою,

нахилилося над землею.

В рідній зграї живу собакою,

так нащо̀ мені буть твоєю?


Ми в клики гризлись за очільника

і таких в зграї нас багато.

Не існує для нас нашийника

нам намордника не вдягати.


Не народжені ми для вірності,

все життя ми напівголодні,

не натаскані для покірності,

як завжди, всі ми злі сьогодні.


Летимо за вітрами дальніми,

виємо, як місяць уповні,

не породисті, не з медалями,

але вільні, тому бездомні!

15.04.2019р.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.04.2019 08:40  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, шановний пане Панін! 

 15.04.2019 14:34  Панін Олександр Мико... => © 

Є тільки воля
У рівнім полі,
Лиш трава зелена
Та глибокий сніг! 

 15.04.2019 12:11  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Вдячний і радий)) 

 15.04.2019 12:09  © ... => Каранда Галина 

Дякую. 

 15.04.2019 10:17  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный стих, пан Анатолий! 

 15.04.2019 09:26  Каранда Галина => © 

Супер. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо