05.05.2019 21:15
for all
47 views
rating 5 | 3 users
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Я більше не боюся тиші

Я більше не боюся тиші.

Коли мовчать в мені всі голоси, 

ті, що неначе розривають душу, 

і тихі, і непристойно голосні, 

співучі, надокучливі і грізні...

Я більше не боюся тиші, 

хай навіть і не знаю хто добродій

незграбною рукою обірвав "дроти", 

і в хаосі, та, досконалість слів і значень

змаліла, зникла, розчинилася в тиші, 

залишивши мені всю бездоганність прірви, 

куди ступивши, падаєш, а смисли

вже не вдаряють боляче, 

не зачіпають тіла, рвучи його

при намаганні зупинити лет падіння, 

і страх чекання неминучої відплати

об зустріч з абсолютним дном

вже не лякає, бо падіння вічне, 

як тиша, що більше не фонить.


Пі - Падіння Деградація Занепад цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.05.2019 22:43  Світлана Рачинська => © 

У мене теж тиша без фону проглядається. Дно не завжди виявляється дном, перевірено. А інколи їх не одне ) Вірш, як і стиль, супер. 

 05.05.2019 21:25  Каранда Галина => © 

Скучила за вашими віршами.
Рада знову читати вас.