Хатинка на дереві
Дозвольте сестро закінчить хатину,
Забавку дітям на старій вербі.
Нехай воюють, скоро теле літо...
І розійдемось,
Сієтл і Ґіссен,
Без слів і сліз, прощання і образ.
На дереві хатина без коріння,
Дітей майбутнє - без старих могил.
А пам`ять - злидні, марилось чи снились?
Та якось жили, пасочки святили,
Кидаючи світлини у шухляду
На довгу пам`ять, у старий креденц.
Його ніхто не підійме вербою.
Спалять сусіди, коли має честь.
Та хто б з безчестив?
Мотлох - не родина...
Дрібна монета - горде слово честь.
Чекай сестричко, закінчу хатину...
Ну що для тебе трійко тотих днів.
Дитяча мрія, як гніздо пташине.
А може не зламає буревій.