07.05.2019 19:42
Без обмежень
42 views
Rating 5 | 1 users
 © Олійник Володимир Іванович

До тебе звертаюсь, країно

Я знову звертаюсь до тебе, країно, 

Ще вчора хотілося жити, скажи?

Чому вона стала тепер на коліно?

Я прошу сьогодні - його накажи.


Вдова плаче, чуєш, сиріт так багато, 

Їм було по двадцять, та вже в небесах…

Куди, моя мамо, подівся мій тато?

Куди, Україно?...питаю, це жах…


Я знову звертаюсь, бо завжди з тобою, 

Скажи мені, ненько, скажи, я прошу?

Не хочеться жити, повір, із ганьбою, 

О, Боже, чому?Чому це пишу?


Той, , братський сусід’’, та щоб він сказився, 

Та скільки синів ще загине в бою?

Чому так, питаю, він тут народився, 

Ти чуєш, чому він так рано в раю?


Заплакане небо, земля плаче нині, 

Заплакана мати, дитина в землі, 

Та як їй одній, скажи, у хатині, 

Чому так, питаю, живемо у злі?


Ти в сльзах, Україно, та він наживався, 

Москальською жив, тебе обкрадав.

Українцем, ти чуєш, ніколи не звався, 

Багато в житті я собі пригадав.


Майдан промайнув, там сотня небесна, 

Та й хряк вже давно на російській землі.

Скажи, бюрократе, скажи мені чесно, 

Коли посміхнеться матуся мені?


26.04.2019.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олійник Володимир Іванович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо