До тебе звертаюсь, країно
Я знову звертаюсь до тебе, країно,
Ще вчора хотілося жити, скажи?
Чому вона стала тепер на коліно?
Я прошу сьогодні - його накажи.
Вдова плаче, чуєш, сиріт так багато,
Їм було по двадцять, та вже в небесах…
Куди, моя мамо, подівся мій тато?
Куди, Україно?...питаю, це жах…
Я знову звертаюсь, бо завжди з тобою,
Скажи мені, ненько, скажи, я прошу?
Не хочеться жити, повір, із ганьбою,
О, Боже, чому?Чому це пишу?
Той, , братський сусід’’, та щоб він сказився,
Та скільки синів ще загине в бою?
Чому так, питаю, він тут народився,
Ти чуєш, чому він так рано в раю?
Заплакане небо, земля плаче нині,
Заплакана мати, дитина в землі,
Та як їй одній, скажи, у хатині,
Чому так, питаю, живемо у злі?
Ти в сльзах, Україно, та він наживався,
Москальською жив, тебе обкрадав.
Українцем, ти чуєш, ніколи не звався,
Багато в житті я собі пригадав.
Майдан промайнув, там сотня небесна,
Та й хряк вже давно на російській землі.
Скажи, бюрократе, скажи мені чесно,
Коли посміхнеться матуся мені?
26.04.2019.