Я ангелом став
Присвячуться захиснику Донецького аеропорту
Поповичу Денису Григоровичу с.Морозівка, Бори-
шівський р-н, Київської області.
-Алло, мій синочку, Денисе, алло!
-Не чую тебе, моя мамо,
Нас градами б’ють…Синочку, алло!
Я ніч відстояв, то вже ранок.
За тебе молюся, тримайся, мій сину!
Ще вчора у тебе все класно було,
А нині я б`юся, стою до загину,
-Ти чуєш, синочку, ти чуєш, алло!
Бетон затріщав, барикади в вогні,
Хтось поцілив мені просто в спину.
Наспівував я українські пісні,
Зупиніться, прошу, на хвилину…
Нависла хмаринка, Морозівка плаче,
Дніпро застогнав, та й Київ в журбі.
За що тебе так? За що, мій козаче?
Люблю Україну, казав він собі.
Куди ти, Денисе? Я ангелом став,
Не лий сльози, чуєш, кохана дружино.
Я біг до останнього, бився, та впав,
Бувай, моя земле-країно.
Пробачте мені, скажи, рідний тату,
Як синочки мої?Над усе їх любив…
Так хочеться, мамо, зайти в вашу хату,
Та що ти, синочку, з собою зробив…
Бувайте усі, ти чуєш, кохана,
Синочків моїх, так як я, бережи.
Для мене ти була, як завжди, жадана,
Та як там вони, хоч чуть-чуть розкажи.
У шибку дощем буду стукати, мамо,
За чорну хустину, молю-тя, не плач.
Я ангелом став, я знаю, зарано…
Берегти буду вас…Україно, пробач.
