До мами...
Недільний ранок постукав у вікно,
церковні дзвони, відлунням із далека.
У хаті пахне хлібом і вином,
а у гнізді милуються лелеки.
Бузковий кущ розквітнув біля хати,
над образами вишивані рушники.
На скатертину хліб поклала мати
із білої, пшеничної муки.
Після молитви, сядем до сніданку,
поставить мама вареники смачні.
І яблука, що батько зірвав зранку
подасть на стіл, червоні, запашні.
Матюсю, роки наші невблаганні,
пробігли...вже мої не молоді...
Та у недільний ранок на світанні
постукаю у шибку, як тоді.
Мама запаску вишиту почепить,
а руки пахнуть з медом калачами.
На світі щастя більшого не треба,
як у неділю приїздить до мами.
автор Лариса Мандзюк.
м. Львів., 12. 05. 2019.