28.05.2019 23:25
for all
53 views
rating 5 | 3 users
 © Світлана Орловська

Фіранки

Фіранки

Що змушує тебе мовчати?

Далекі вікна.

Стоїш щовечора на ча́тах

Аж очі сліпнуть.

Так непорушно простяглись

Оті фіранки…

А чи стрічатимеш колись

Із нею ранки?


Співає травень, скрізь бузки, 

Кришталь симфоній.

На підвіконні вже горить

Букет півоній.

А чи щаслива?

Чи сумна?

Хоча б спитати…

Ти – лицар гордий

Всі думки

Сховав під ла́ти.

О, як зненавидів оті

Німі фіранки…

Життя даруєш самоті

На цьому ґанку.


Світлана Орловська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Світлана Орловська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.05.2019 08:55  Тетяна Ільніцька => © 

Сумний вірш, але дуже гарний і щирий. І лицаря шкода, і даму серця також(( Гра в мовчанку чи терпіння...