08.06.2011 20:09

-

759

13 | 13

 © Тарас Іванів († 2012)

Шовковий шлях

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Зникають дні під білим покривалом, 

Що час прискіпливо для них осібно сплів. 

Довів! 

Довів, що марно душу лікувати інтегралом, 

Кувати в кузні – теж усе надаром. 

Така припленталась. 

Таку Господь привів. 

Зупинка тут – шовковий шлях Галактик. 

Що далі? Відпочинок і остання грань. 

Дань! 

Дань Всевишньому поміж таємних практик, 

Для тіла – недоступна межа тактик. 

Прекрасне в надзвичайному – 

Політ за обрій сподівань. 

Це ‘‘щось’’ ніяк не стелиться рядками 

Там слів нема – блаженне почуття. 

Я! 

Не я, а щось безмірне між думками, 

Надшвидкісний потік поміж стежками. 

Вперед, в прекрасне – 

До нового пізнання!