23.04.2011 15:09
-
294
    
  1 | 2  
 © Толік Панасюк
Присвячений закоханій доці.

Не шукай кохання, не надійся, 

І не мрій про нього кожний день. 

Не сховалося воно у чорнім лісі 

Заздрісних, допитливих очей. 


Не шукай -- воно не голка в сіні, 

Не обручка, що десь згинула в траві. 

Не знайдеш його у цілім світі 

Лиш накличеш собі клятої біди. 


Не шукай. Змирися. Не надійся. 

Викинь з голови такі думки. 

Виживай як зможеш, плач і смійся, 

Зневажай закоханих. Будь-що роби, 


Тільки не шукай і не надійся. 

І воно само тебе найде, 

Обпече, ударить, заіскриться, 

Кине до землі, але не вб`є. 


Поламає всі серйозні плани, 

Розум забере і дасть вогонь

І не знатимеш, якими то шляхами

Поведе туди, де стине кров. 


І нажаханий, розбитий і щасливий, 

Ти кричатимеш:"Закоханий! В любові!"... 

... Не шукай кохання, не надійся. 

... Сонце не сховаєш у долоні. 



2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.02.2012 17:39  Каранда Галина => © 

гарний вірш!