28.06.2019 21:41
для всіх
68
    
  1 | 1  
 © Владимир Нищимный

Скажи мені, люба...

Скажи мені, люба, чом очі твої

Сьогодні наповнені смутком?

– Вже осінь спішить у сади і гаї

І листя зривається жмутком.

–У ній стільки рис, притаманних життю, 

Своїх кольорів і відтінків…

– А скільки печалі таїть ніч в злиттю

Вечірніх й досвітніх сутінків?

– Розступиться вранці твоя далечінь

І в серці загояться рани…

– Дощами заплаче моя височінь, 

Заклубиться літо в тумани.

– Скажи мені, люба, невже так болить

Тобі позолочена осінь?

– В ній струнами серце тебе боронить, 

Натхненням здіймаючись в просинь…



Львов, 28.06.2019

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!