Ганна Коназюк Фотографії
Вдивляюсь в обличчя.
В світлини старі і нові.
В пожовклі крихкі й чорно-білі зернисті та глянцеві.
Сакральне величчя
У поглядах. Ніби живі…
Хоча їх тіла сотні раз вже опали, багрянцеві.
В очах благородність.
Завмерлі слова на вустах.
Я лиш парадигма їх вічних початків і помислів.
І ще генокоди…
Вкарбовані у правнучат.
У внуках внучат віковічно, на вічно, приховані.
Київ, 03.07.2019
26.07.2019 11:42 Люлька Ніна => © |
 Які чудові старі фотографії. У мене також є від моєї бабусі. Вони дуже дорогі. |
18.07.2019 00:49 Тетяна Амеліна => © |
 Це незбагненне чарівне мистецтво фотографії дарує нам так багато емоцій! Нагороджує неоціненним скарбом як історичним, так і духовним. Теж люблю вдивлятися в старі знімки і щоразу відчуваю ніби магічний привіт з минулого) |
04.07.2019 08:53 Тетяна Белімова => © |
 Анечко, дивлюся на Твоїх рідних і бачу, що вони були вродливими панянками, розумілися на моді ❤️ А ще мода на гарні речі незмінна)) Наприклад, я також обожнюю різні пояси на сукнях, намиста, високі зачіски!!! |
03.07.2019 20:43 Аліна Чиж => © |
 Красивий вірш, красивий рід, краса у рядку , краса в душі і в очах читача |