Про родину

5 | 2

«Барвінок» — Патріотичний вірш

09.08.2020  © Ольга Калина

Вірш наповнений особистими переживаннями і почуттями автора до рідного краю, рідної домівки і втрати близької людини.

«Чужинці» — Драматичний вірш

05.05.2020  © Руснак Сергій

В кожного є знайомі чи родичі хто проходить щоденно через подібні емоційні траншеї.

5 | 1

«Посвята бабусі» — Ліричний вірш

02.04.2020  © Руснак Сергій

Напевно найкращі спогади з дитинства пов`язані з бабусею, її будинком, її повчаннями та порадами, її безперервним бажанням нагодувати.

У розкладі Лідії Петрівни було «вікно». Планувала перевірити зошити. Але вирішила переглянути підготовлені таблиці, перевірити роботу кадропроектора «Пеленг», кіноапарата «Україна». Переконалась, що...

Шкільний твір на тему: Моя бабуся – найкраща. Опис бабусі Катерини – вчительки англійської мови.

Вдивляюсь в обличчя.

В світлини старі і нові.

В пожовклі крихкі й чорно-білі зернисті та глянцеві.

Люлі, леле, люлі!

У саду зозулі

Та стали кувати,

Дитя колисати.

У сусідського Андрійка

У кишені дві копійки.

Він мерщій біжить в крамницю,

До великої полиці.

Де твій пуп в землі заритий
Мимо волі хочеш жити.
Бо Мала там Батьківщина
Де в землі твоє коріння.

5 | 1

«Танки под Ростовом» — Сатирические стихи

10.04.2018  © Вікторія Івченко

Мир – "продажно-подоходный" –


Зеленеет, как трава...


Пацаны из подворотни


Правят им. Гуляй, братва!


Веселись, что станет силы:


Танки путинские – в ряд...


Под Ростовом чьи-то виллы


Защищай, простой солдат!

Скоро я при світлі свічки
В опівденній тьмі
Прикладу твій лист до пічки
З інею в письмі.

Моя мила захворіла,
Киселику захотіла:

Афганська родина - це монолітний підрозділ спеціального призначення, де чітко розподілено ролі всіх учасників, і кожен беззаперечно слідує ним, розуміючи, що від нього залежить життя всього підрозділу. Беззаперечне лідерство глави сім`ї та повне підкорення жінок чоловікам.

ДовгождАнний і бажАнний,
Що Бог з мамою послав
В його славі осіЯнний
Вже п’ять років Богуслав.

Як варто іноді межу не перетнути,
І дітям батька зберегти, і діда внукам;
У метрономі днів приречено-зухвалих
Любові сяйва не зректись на перевалах...

Знают все, у нашей внучки –
Золотые чудо-ручки!
Наливает в чашки чай,
Рад за внучку попугай.

Олена щоразу йде вулицею повз ченця, який стоїть біля монастирських воріт. Він роздає листівки релігійного змісту, в яких закликає мирян до покори і благочестя. Щоразу Олена перемовляється з ним – про політику, про церкву… Минулого літа було дуже спекотно, але на ченцеві, як завжди, була довга чорна ряса, вицвіла на сонці, і маленька шапочка. Він якось пожартував: «На пляж піду…»

Злітає танок а чи пісня роздається
На радість, посмішку, на співчуття,
Добром й любов’ю в діях відгукнеться
І спілкуванням повниться життя.

Це в місті наступає ранок.
Що ж – до наступних сновидінь.

Хто прийшов в тяжку хвилину, треба пам`ятати.
Добрі справи, добрі вчинки не слід забувати.

На зелених пагорбах над Інгульцем стоїть велике село - Родевичі. Рая, в найкращому своєму платті і фаті виходить з двору. Вона прямує до статного високого хлопця, який недавно повернувся зі служби у флоті...

5 | 2

«Бій» — Вірш

04.03.2017  © Антоніна Чернишенко

Ти чуєш, цей шалений бряскіт сталі?
Сліпучий блиск нагострених мечів.
Сьогодні, в бій, зібралися повсталі,
Щоб зупинить чужинців-ворогів.

5 | 2

«Потяг до Пирятина» — Оповідання

27.02.2017  © Душа

Іноді мене запитують: «Чому ти так любиш Україну»? «Тому що вона любить мене»!

В серці роду, калиновим вереснем,
Там веселка торкнулась землі.
І червоними, жовтими листтями,
Прикрашали доми солов`ї.

5 | 2

«Мої надії» — Вірш

15.02.2017  © Бойченко Сергій Володимирович

Життя продовжується! Воно триває в наших дітях та внуках, вони здійснять наші мрії...

5 | 4

«Зерна доброти» — Новела

09.02.2017  © Невідомий

Сонце гинуло. Його останні промені купались в червоному зареві неба і відступали під натиском нічної синевирі кудись далеко за горизонт.
Я, малий та безтурботний, лежу посеред скошеної трави, на широкому ледве крутому пагорбі. Десь там, за такими ж пагорбами, видніються згасаючі вогнища, залишені людьми після тяжкої праці; від них повітря пропахло гірким димом. Раз за разом його перебивають інші запахи – запах трави та запах ночі, поки що ледве помітний і мимовільний.

5 | 1

«Зустріч» — Лист

05.02.2017  © Амальгама

Дерев’яні солодатики стали цілком живими, а інколи й ні, побратимами, в «козаків-розбійників» вже не пограєш, тільки в «війну», правда ця гра вже зовсім набридла, замість халабуд на дереві тепер реальні окопи, а рогатка вже давно стала вогнепальною.

5 | 4

«Компроміс» — Гумореска

17.01.2017  © Віктор Насипаний

Компроміс якийсь шукали ввечір тато й мати.
Доню теж ото цікавить. Стала їх питати.
Батько втупився в комп’ютер, мама – в телефона.
- Це як рішення приймати. Домовлятись можна.

5 | 3

«Рятівниця» — Гумореска 18+

15.01.2017  © Віктор Насипаний

Якось чув – життя рятують кіт або собака.
А мене спасла від лиха моя рідна шапка.
Посидів добряче в кума на зимові свята,
Серед ночі ледве теплий ліз додому спати.

Хто родився й охрестився -
Став щасливим й збагатився
В Новоріччя та Різдва
Й так відразу в раза два!