14.07.2019 21:41
для всіх
83
    
  1 | 1  
 © Добродій Ольга Іванівна

Сильні

Тільки сильні живуть з ганьбою, 

Слабкі вибирають безвість.

Тільки сильні керують юрбою, 

Слабкі вибирають всесвіт.


Тільки сильні міста будують, 

Творять раціональне майбутнє, 

Так працюють, що серця не чують, 

Там, де сила, серце відсутнє.


І зростають міста-хмарочоси, 

Світ сховався в стальний кулак.

І все менше цвіте медоносів, 

І все рідше вертається шпак.


А слабкі? По життю вони не крокують, 

Не ховають дороги в асфальт.

Просто йдуть, ступають, мандрують.

Квазімодо у пошуку своїх есмеральд.


Слабкі сіють життя, роздають, як безсмертні.

І так дивно – не шкода віддати своє.

Найстрашніше для них – слабкі перевертні, 

Найдорожче – дивитись, як сонце встає.


І так хочеться деколи бути слабкою, 

Зупинитись, побачити, серцем відчуть.

Сильним не сила бути собою, 

Бо не вільні вибрати власний путь.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.07.2019 11:52  Каллистрат => © 

Хороший стих пани Ольга. И раздумчивый…

На ум сразу же пришел, Махатма Ганди с его разговорами, но он был из богатой семьи торговцев-ростовщиков и босым мог щеголять сколько угодно даже перед королевой Англии.

Ну, а ежли у тебя отец тракторист, а мать доярка и село без газу, то, наверное надо собирать всю свою силу, брать ноги в руки и тикать в города )))

Есть у меня тут знакомый «Томмазо Кампанелла», так он недели три назад сдал своих девочек дошкольнят в детский дом, кормить нечем. А голодные дети не вмещаются в его видение всеобщего города Солнца. Се ля ви, прости господи….